частини мови в давніх германських мовах

Германські мови — група споріднених мов індоєвропейської мовної родини. Мови германської групи у спілкуванні використовують понад 550 мільйонів людей. Найпоширеніші з них — англійська та німецька. Германські мови традиційно поділяються на три підгрупи: Також відома, як скандинавська підгрупа. До її складу входять шведська мова та її діалекти (ґетамол, норлендска, ельвдалск т. і.), данська мова, норвезька офіційна мова та її діалекти (букмол, нюношк, ріксмол, трендешк, нордношк і т. д.), ісландська

§ 2. германська група мов. За чисельністю мовців германські мови є однією з найбільших груп індоєвропейської сім’ї мов. Історично вони виникли з спільноіндоєвро-пейської мови-основи, яка існувала за кілька тисячоліть до н. е. як мова певної сукупності етнічно споріднених індоєвропейських пле­ мен. Про це свідчить, наприклад, те, що в германських мовах є дуже давні запозичення з кельтських, які стосуються управління, влади, становлять назви ме­ талів, зброї, укріплень тощо. Наймогутнішим серед кельтів було плем’я, яке римські письменни­ ки називають «вольками» (Volcae).

Германські мови. План: Введення. 1 Класифікація германських мов і діалектів. 1.1 Західнонімецька група. 1.2 Скандинавська (Північнонімецьку) група. 1. Класифікація германських мов і діалектів. Германські мови в Європі. Германські мови діляться на 3 групи: північну, західну і східну. " Кластери "в цілому відповідають мов у лінгвістичному сенсі слова з виділенням хронологічних періодів, хоча останнім часом в німецькомовних світі взяла гору тенденція до виділення більш дрібних одиниць (=" прислівників ") як окремих мов. Рунічний німецька мова. Соловйова Л. М. Давні германці та їх мови - sprach-insel.com/index.php? option = com_content & task = view & id = 65 & Itemid = 61. Порівняльна граматика германських мов. Т. 1-4, М., 1962-1966.

Порівняльна характеристика граматичної системи давніх і сучасних германських мов. Частини мови. IV. Плани семінарських занять. зі Вступу до германського мовознавства (1 курс). Семінар 1. Германські мови та їхнє місце в індоєвропейській сім’ї мов. Класифікація германських мов. Германські племена та їхні мови. I. Поняття індоєвропейців та індоєвропейська мовної сім’ї. 1. Назвіть давні та сучасні індоєвропейські мови. 2. Дайте визначення термінам: мова-основа, прамова, мовна сім’я, генетично споріднені мови і близькоспоріднені мови. 3. Розкажіть про погляди різних дослідників стосовно прабатьківщ

•Розділ 1. Германські мови та індоєвропейська мовна спільність. 5.4. Граматичні категорії іменника в давніх та сучасних германських мовах. 5.1. Морфологічна структура слова в спільноіндоєвропейській та германських мовах. Для індоєвропейських іменників (прикметників) реконструюють трикомпонентну структуру, яка складалася з кореня, основотворчого суфікса та флексії (закінчення). Корінь був носієм лексичного значення і не міг функціонувати в чистому вигляді.

Для германських мов властиве протиставлення коротких і довгих голосних: в усіх германських мовах, крім шведської, наявні дифтонги (від 3 в нім. до 26 дифтонгів у фризькій). Кінцевий редукований голосний наявний в усіх германських мовах. Глухі змичні p, t, k, вимовляють з придиханням (крім нідерландської та африкаанса). До специфічних звукових рис належать міжзубні [ð, θ] в англ.; альвеолярні [t, d] в англійській, німецькій какумінальні [t, d] у швед., норв.; носові голосні й дифтонги в африкаансі та фризькій; брак змичного [g] в нід. і афр.; твердий приступ (кнаклаут) в нім. і нід., змісторозр

ГЕРМАНСЬКІ МОВИ. - група споріднених мов індоєвропейської сім'ї. Сучасні Г. м. поділяють на підгрупи: північногерманську й західногерманську. До пн.-герм. (скандінавської) підгрупи належать шведська, норвезька, датська, ісландська й фарерська мови; до зх.-герм.- англійська, німецька, нідерландська (голландська), фризька, ідиш і африкаанс мови. Мови колишньої сх.-герм. підгрупи (готська, бургундська, вандальська тощо) вимерли. Г. м. сформувалися на основі племінних діалектів давніх германців, які на поч. нашої ери жили на узбережжях Пн. та Балт. морів, на Пд. Скандінавського п-ва й у Ютлан

Давні германські мови Східногерманські мови. Такі мови як готська, вандальська, бургундська та ін. вимерли ще в ранньому середньовіччі, а їх носії асимілювалися з носіями інших мов, що завоювали територію їх проживання. Так, від мов бастарнів та бургундів до нашого часу дійшли лише окремі слова.

Германські мови Германські мови – група споріднених мов західного ареалу індоєвропейської сім'ї. Ареал сучасного поширення німецьких включає територію ряду країн Західної – МАЙВІК СОЛЮШНС. Розвиток германських мов від племінних діалектів до національних літературних мов пов’язаний з численними міграціями їх носіїв. Область первісного розселення німецьких племен охоплювала південну частину Скандинавського півострова, півострів Ютландія і територію Шлезвіг-Гольштейн. Німецькі діалекти найдавнішої пори поділялися на 2 основні групи: скандинавську (північну) і континентальну (південну).

53.Германські мови в сучасному світі. 54.Роль англійської мови в контексті глобалізації. Тема: Спільноіндоєвропейські риси германських мов Роль англійської мови в контексті глобалізації. ”Методичні рекомендації •Відповідь на питання “Порівняльний аналіз германського та античного (давньогрецького і давньоримського) пантеонів богів” доцільно представити у вигляді таблички. Структуру таблички варто продумати так, щоб вона відображала подібні і відмінні риси пантеонів богів різних культур. Час і простір в уявленнях давніх германців. Давні германські міфи в романах Дж.Р.Р.Толкієна. Феномен реміфологізації в сучасній культурі. Основні мотиви міфів давніх германців.

Тема: Лексичний склад германських мов. Лекція 10. 1. Мовна картина світу в давніх германців За генетичною ознакою лексику германських мов поділяють на три основні частини: слова індоєвропейського походження, слова невідомого (неіндоєвропейського) походження й запозичену лексику. "Неіндоєвропейською" вважається така лексика, для якої не знайдені безпосередні генетичні відповідності в інших індоєвропейських мовах. Наприклад, не викликає сумніву, що герм. дієслову *еtan - "їсти" відповідає лат. еdere, рос. еда, дінд. ádmi "їм". Це – лексема іє. походження.

За гіпотезами деяких сучасних лінгвістів, є частиною макросім'ї ностратичних мов[1]. Належність окремих мов і мовних груп до сім’ї індоєвропейських мов визначається на підставі подібності їхньої структури, досліджуваної за допомогою порівняльно-історичного методу і пояснюваної як результат їх походження від єдиної у минулому індоєвропейської прамови. До групи германських мов (бл. 550 млн носіїв) належать живі мови: англійська Германські мови — група споріднених мов індоєвропейської мовної родини. Мови германської групи у спілкуванні використовують понад 550 мільйонів людей.

Германські мови в Індоєвропейській родині мов; гіпотези походження прото-індоєвропейської мови; порівняльно-історичний метод у мовознавсті. Кількість Годин. 2 години. Форма контролю. Підсумкови й контроль. Історичні відомості про давніх германців; германська писемність. Лінгвістичний огляд германської групи мов: східно-германська, північногерманська підгрупи мов. Лінгвістичний огляд германської групи мов: західно-германська підгруппа мов. Система давньогерманського вокалізму. Система давньогерманського консонантизму. II пересув приголосних. Граматична побудова давньогерманських мов. Давньогерм

5. Давні германські мови. Найдавніші відомості про мови германських племен. Перші германські запозичення в інших мовах. Тема 3. Історія германської писемності. Основні пам’ятки писемності германських мов. Вокалізм і консонантизм давньогерманських мов. 1. Свідчення про германські мови в дописемний період. 2. Історія германської писемності: 2.1. Рунічне письмо. Індоєвропейські риси в системі германського імені. Частини мови. 2. Морфологічна структура слова в давньогерманських мовах. Система іменних основ. 3. Іменник і його морфологічні категорії.

Германські мови – вивчає особливості германських мов в сфері фонології і морфології в порівнянні з індоєвропейськими мовами інших груп, а також давньонімецькі мови. Курс служить вступною частиною загального курсу історії англійської (німецької) мови. Це визначає його велике значення для формування у студентів основних лінгвістичних знань про закономірності розвитку мови, про наступність мовних явищ. До германських мов відносяться мови наступних підгруп: - північної (шведська, датська, норвезька, ісландська, фарерська мови); - західної (англійська, німецька, нідерландська, люксембурзька, фризька мови та ідиш, африкаанс); - східної (готська, бургундська, вандальська, гепідска, герульска мови).

пам’ятки писемності германських мов. Вокалізм і. консонантизм давньогерманських мов. 2. У залежності від типу чергування кореневого голосного за аблаутом і деяких особливостей кінцевої частини дієслівної основи в германських мовах розрізняють _(" рядів аблаута") сильних дієслів. a) 7 класів. b) 5 класів c) 9 класів d) 11 класів. 3. За допомогою якого фонечного явища можна пояснити звукові співвідношення у словах.

До сучасних германських мов належать західногерманські й скандинавські мови, оскільки всі східногерманські мови вимерли. Особливо широке поширення отримала англійська мова, що використовується в колишніх британських колоніях як друга державна мова. Отже, в давніх та сучасних германських мовах існують такі категорії іменника, як рід, число та відмінок. У результаті впливу зовнішніх та внутрішніх факторів, відбувається виникнення нових морфем на означення числа та відмінка. Висновки до Розділу I. Щодо частин мови, то у індоєвропейській мові-основі виділяють: іменник, дієслово, займенник, числівник, прислівник, а також різного роду частки, прийменники, післяйменники і преверби.

4. Сучасні й давні германські мови Західна підгрупа англійська, німецька, нідерландська, фламандська, фризька, ідиш, африкаанс, люксембурська Північна (скандинавська) підгрупа східноскандинавсь кі: датська, шведська, західноскандинавс ькі: норвезька, ісландська, фарерська Східна підгрупа (мертві) готська, вандальська, бургундська, гепідська тощо. 16. германські мови в європі. 17. германські мови в світі. 18. Писемність германців • Готська мова посідає особливе місце, оскільки її пам’ятки датуються IV століттям.

1. Фонетичні особливості германських мов. Всі германські мови володіють певними особливостями, притаманними саме германської групи мов. Відомо, що в давніх індоєвропейських мовах наголос було відносно вільним і рухомим - воно могло падати на будь-яку частину слова (кореневу морфему, афікс або закінчення). Однак, в германських мовах наголос стає силовим, або динамічним, воно фіксується на першому складі, який, як правило, був кореневим (рідше- префіксальними). Решта склади в слові (суфікси і закінчення) стають неударні. Таким чином, в германських мовах всі граматичні закінчення опинилися в ненаголошеній положенні, що, безсумнівно, сприяло процесу редукції й поступового відпадання флексій.

Табу в лексиці германських мов. На давніх етапах розвитку й мислення дуже важливу роль у зміні лексичного складу мови відіграло табу, тобто заборона на вживання певних слів і заміна їх іншими словами. Такі заборони були зумовлені в давнині релігійними мотивами (у сучасних мовах табуювання обумовлене головним чином політичними й етичними чинниками. Однак табуїстичні зміни і.є. позначень змії зумовили появу у германських мовах інших слів зі значенням “ змія “. Для інших індоєвропейських мов характерно те,що аблаут зачіпає всі частини слова,на відміну від германських,де аблаут має відношення тільки до ударного складу. В готській мові існують явища чергування в морфологічних закінченнях іменника.

Тема 3. Англійська мова давнього періоду 1. Фонетична, морфологічна, граматична та синтаксична будова давньоанглійської мови. 2. Давньоанглійська мова як мова синтетична. Зумовленість специфіки синтаксичного ладу англійської мови цього періоду її флективною будовою. Тема 4. Службові частини мови і службові слова Службові слова як десемантизовані самостійні повнозначні слова. Допоміжні дієслова. Дієслова-зв'язки. Елементи грецької мови. Запозичення з інших германських мов. Лексичні запозичення часів раннього Відродження. Запозичення зі слов'янських мов.

5. Давні германські мови. Найдавніші відомості про мови германських племен. Перші германські запозичення в інших мовах. Тема 4. Історія германської писемності. Основні пам’ятки писемності германських мов. 1. Свідчення про германські мови в дописемний період. 2. Історія германської писемності: 2.1. Рунічне письмо. Індоєвропейські риси в системі германського імені. Частини мови. 2. Морфологічна структура слова в давньогерманських мовах. Система іменних основ. 3. Іменник і його морфологічні категорії.

Місце готської мови серед інших германських мов та її значення для германістики. Східногерманські мови та їх класифікація. Спільні риси готської та інших східногерманських мов. Зміна граматичного типу: сильні та слабкі дієслова, особові закінчення; іменні частини мови (прикметник, іменник). Загальна характеристика граматичної будови германської мови–основи. Словесний наголос. Правила складоподілу.