передумови і фактори розвитку сільського господарства донецького регіоно

Оцінка соціально-економічного розвитку регіону: промисловість, сільське господарство, споживчий ринок, фінанси і соціальна інфраструктура. Передумови і фактори впливу на розвиток потенціалу Донецької області в умовах реструктуризації зайнятості. Регіональні особливості в розміщенні трудових ресурсів області. курсовая работа [596,2 K], добавлен 02.05.2014. Сучасна оцінка впливу людського потенціалу на структурні зрушення в економіці регіону на прикладі Житомирської області. Соціально-економічна сутність поняття "людський потенціал", його структура та значення для розвитку продуктивних сил Житомирської області.

Донецький економічний район — економічний район, розташований на сході України. Район охоплює територію тільки двох областей — Донецької та Луганської. Площа його становить 53,2 тис. км², а населення — 6,54 млн осіб. Визначальною особливістю демографічного розвитку регіону є те, що ця територія належить до пізньоосвоєних. Її колонізація та активне заселення почались лише у XVIII ст. і були пов'язані з освоєнням багатих корисних копалин. Специфічною рисою агропромислового комплексу і зокрема сільського господарства є те, що вони мають яскраво виражену приміську спеціалізацію, зорієнтовану на забезпечення потреб населення, зайнятого у промисловому секторі економіки.

Донецький регіон. До складу Донецького регіону входять Донецька і Луганська області. Його площа 53,2 тис. км2, або 8,8% території України. За розмірами території це найменший регіон в Україні, проте для нього характерна висока територіальна концентрація соціально-економічного потенціалу. Для регіону характерна надто висока розораність сільськогосподарських угідь — близько 80%, що спричиняє розвиток водної ерозії. Лише за останні 20 років площа еродованих угідь збільшилася приблизно на 600 тис. га. Саме вугільна промисловість створила передумови для розвитку чорної металургії, а та, в свою чергу, — важкого машинобудування, хімії. За останні десятиліття обсяги видобутку вугілля знижуються.

Як уже зазначалось, економіка Донецького регіону вирізняється розвинутим промисловим виробництвом, особливо галузей важкої промисловості, яке сформувалося під впливом специфічного природно-ресурсного потенціалу району. У 2000 р. частка паливної промисловості і чорної металургії району в галузевій структурі виробництва промислової продукції перевищувала майже у 2 рази середні показники по країні.

Надалі слід поглиблювати спеціалізацію сільського господарства на виробництві молока, свіжих овочів, баштанних культур. Населення. Чисельність населення району за станом на 1 січня 1994 р. становить 8198,6 тис. чол., у тому числі Донецької області — 5331,5 тис. чол., Луганської — 2867,1 тис. чол. У містах проживає 89,1 % населення. Середня густота населення — 155,1 чол./км2, у тому числі на Донеччині — 202,5 чол./км2, на Луганщині — 108,1 чол./км2. Протягом останніх 150 років у регіоні на базі інтенсивного розвитку галузей гірничопромислового комплексу, металургії, машинобудування та хімічної промисловості сформувалось оптимальне територіальне розміщення продуктивних сил.

- 470 с. Висвітлено передумови розвитку аграрного сектору України за умов становлення ринку. Обгрунтовано організаційно-економічний механізм розвитку агропромислового виробництва (АПВ) та значення сільського господарства для національної економіки. Проаналізовано тенденції сільського розвитку, зайнятості населення, вплив на дані процеси внутрішніх і зовнішніх чинників. На підставі аналізу великих масивів інформації показано нерівномірність розвитку сільського господарства в регіонах. Шифр зберігання книги у НБУВ: В343622/Т. 2.

Основними проблемами розвитку Донецького регіону є : 1. Висока концентрація промислового виробництва. Це зумовило найбільшу в країні урбанізацію територій і одну з найскладніших екологічних ситуацій, хоча і сприяло високому розвитку продуктивних сил району у межах України. Донецький регіон є базисом для розвитку української економіки. Також він відіграє важливу роль у господарстві, економіці і зовнішніх зв'язках Україні. Підводячи підсумки, можна сміливо стверджувати, що Донецький регіон - один з найважливіших регіонів у всій економіці Україні.

Донецький державний університет. 1998. Запровадження. Повільне розвиток сільського господарства Донбасу у першій половині 1960-х років вимагало прийняття кардинальних заходів, однієї з них була спроба інтенсифікації аграрного сектори із допомогою спеціалізації і кооперування виробництва, а інший – зміцнення матеріально-технічної бази аграрного сектора шляхом перекладу його за індустріальну основу з метою підвищення продуктивності галузі. У Донбасі стали виникати спеціалізовані господарства, такі як колгосп «Росія» Волноваського району Донецькій області. У сільське господарство регіону дедалі помітнішою виявлялися кризові і застійні тенденції. III.

1.2 Соціальний та економічний розвиток Донецької області. Промисловість. Індекс обсягу виробництва продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств за 2019 рік до рівня 2018 року склав 117,3%. У рослинництві, зернові культури всіх категоріях господарств зібрано на площі 580,4 тис га ( у 2018 році – 572,3 тис. га), валовий збір у початково – оприбуткованій вазі склав 1998,8 тис. тон при урожайності 34,4 ц/га (у 2018 році – 24,1 ц/га),що на 10,3 ц/га більше, ніж у минулому році. Однією з найгостріших екологічних проблем Донецького регіону, яка вимагає якнайшвидшого вирішення, є забруднення повітряного басейну.

У взаємодії з іншими передумовами й факторами розміщення продуктивних сил той чи інший структурний блок стає провідним, визначальним. До самого початку XX ст. сільське господарство було провідною галуззю в більшості країн світу, і тому населення концентрувалось у регіонах з високою природною продуктивністю землі: східні райони Китаю, Індія, Південно-Східна Азія, Західна Європа, лісостепова зона Східної Європи, Центральна Америка, долина річки Ніл, плато Східної та Південної Африки тощо. Загальний рівень розвитку регіону (країни) справляє чималий вплив як на галузеву, так і на територіальну структуру господарства. Високорозвинута економіка постійно відтворює умови подальшого розвитку продуктивних сил.

Природні та соціально-економічні передумови розвитку АПК України. Формування АПК і особливості його територіальної організації залежать від сукупної дії природно- і суспільно-географічних факторів. Водночас кожен фактор зокрема впливає на формування АПК в певному напрямі. Для формування АПК України дуже важливе значення мають природно-географічні фактори, особливо для розміщення та спеціалізації сільського господарства. Під впливом природних умов формується територіальна структура АПК України. Серед природно-географічних факторів найважливіше значення мають агрокліматичні, ґрунтові і водні ресурси.

Тут є сприятливі природні передумови для розвитку сільського господарства,яке у приміських районах спеціалізується на вирощуванні овочів, фруктів, ягід, молочному тваринництві. Із зернових культур головною культурою є пшениця, культивуються соняшник, кормові, баштанні та інші сільськогосподарські культури. В умовах району важливою є проблема водозабезпечення. Її реалізація, очевидно і далі здійснюватиметься за рахунок організації додаткового міжбасейнового перерозподілу водних ресурсів з метою використання їх у промисловості та комунальному господарстві, для зрошення в сільському господарстві та великого використання і забруднення води.

Тут є сприятливі природні передумови для розвитку сільського господарства, яке у приміських районах спеціалізується на вирощуванні овочів, фруктів, ягід, молочному тваринництві. Із зернових культур головною культурою є пшениця, культивуються соняшник, кормові, баштанні та інші сільськогосподарські культури. Основні фактори, що визначають його характерні риси: наявність масового виробництва металів; забезпечення трудовими ресурсами Донецький регіон – один з найважливіших регіонів в Україні. Завдяки розвиненому господарству і багатим природним ресурсам, Донецький регіон є базисом для розвитку української економіки.

Природні та соціально-економічні передумови розвитку АПК України. Формування АПК і особливості його територіальної організації залежать від сукупної дії природно- і суспільно-географічних факторів. Водночас кожен фактор зокрема впливає на формування АПК в певному напрямі. Для формування АПК України дуже важливе значення мають природно-географічні фактори, особливо для розміщення та спеціалізації сільського господарства. Під впливом природних умов формується територіальна структура АПК України. Серед природно-географічних факторів найважливіше значення мають агрокліматичні, ґрунтові і водні ресурси.

У взаємодії з іншими передумовами й факторами розміщення продуктивних сил той чи інший структурний блок стає провідним, визначальним. До самого початку XX ст. сільське господарство було провідною галуззю в більшості країн світу, і тому населення концентрувалось у регіонах з високою природною продуктивністю землі: східні райони Китаю, Індія, Південно-Східна Азія, Західна Європа, лісостепова зона Східної Європи, Центральна Америка, долина річки Ніл, плато Східної та Південної Африки тощо. Загальний рівень розвитку регіону (країни) справляє чималий вплив як на галузеву, так і на територіальну структуру господарства. Високорозвинута економіка постійно відтворює умови подальшого розвитку продуктивних сил.

Передумови формування АПК. Повільний розвиток сільського господарства Донбасу в першій половині 60-х років вимагало прийняття кардинальних заходів, одним з яких була спроба інтенсифікації аграрного сектора за допомогою спеціалізації і кооперування виробництва, а інший - зміцнення матеріально-технічної бази аграрного сектора шляхом переведення його на індустріальну основу з метою підвищення продуктивності галузі. У Донбасі стали виникати спеціалізовані господарства, такі як колгосп «Росія» Волноваського району Донецької області. У сільському господарстві регіону все помітніше виявлялися кризові та застійні тенденції. III. Економіко-географічна характеристика АПК Донбасу.

консенсусу у регіоні, а також створення спільного бачення майбутнього розвитку, творчий. процес визначення проблем та погодження реалістичних цілей, завдань і стратегій, здійснення яких вирішить ці проблеми. На сьогодні рибництво як галузь рибного господарства в Закарпатській області розвивається у двох напрямах: холодноводне – вирощування райдужної форелі і тепловодне – вирощування коропа українського лускатого, дзеркального, товстолобика білого, строкатого та їх гібридів; білого амура; судака; щуки; сома. училище імені Д. Задора, Ужгородський коледж культури і мистецтв, заочні факультети Донецької державної музичної академії ім. Причиною є використання надр та ведення сільського господарства.

Грунтово - кліматичні умови сприяють розвитку сільського господарства , а родовища корисних копалин - розвитку промисловості. У Придніпров'ї поєднується розвиток важкої індустрії та харчової промисловості. Провідними галузями є наступні: Залізорудна; Марганцеворудна; Чорна металургія; Машинобудівна; Хімічна. Важливе значення має харчова, легка промисловість, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів.

Сільське господарство - галузь матеріального виробництва, сировинна база легкої і харчової промисловості; поняття, сутність, структура. Особливості і тенденції функціонування галузі в Україні; дослідження сучасних проблем і основних шляхів її піднесення. Зміст: Вступ. 1. Сільське господарство України: сутність і структура. 2. Стан, тенденції та проблеми функціонування сільського господарства в Україні. 3. Основні шляхи піднесення сільського господарства в Україні.